В’яне, в’яне, засиха

Куди  ви,  хмари,  біжите?
Закрили  голубеє  небо
Густою  хвилею  комет,
Рядками  сонного  сонету.

Десь  загубилося  медвяне
Серед  перини  Сонце  —
І  в’яне,
В’яне  в  мойому  віконці.

А  кістяки  сухого  гілля
Насилу  тягнуть  догори
Зелену  шубу  в  онімінні
До  небесної  нори.

Пробий  промінням  ту  фортецю,
Що  нас  від  тебе  віддаля,
І  розпали  багаття  спецій,
Зігравши  пісню  скрипаля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357203
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Сергій Ожібко