На межі зриву

Темна  кімната.  Штори  на  вікнах
легко  колише  вечірній  протяг.
Ліжко  холодне,  мороз  по  шкірі  
мучить  шалений  до  тебе  потяг.
Розум  крикливо  тримає  мовчанку.
Руки  тереблять  кнопки  телефона.
І  знов  розумію:  не  засну  до  ранку.
Роздуми.  Ти-  моя  заборонена  зона?
Скавулить  в  серединці  невгамовна  мрія,
До  тебе  тягне  невтамована  спрага.
Спогади  наші  вже  зовсім  не  гріють...
Хочу  до  тебе!  Ось  так,  і  зразу!...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357176
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Марія Гороховянко