Ми всі живем в придуманих світах –
свідомість оселяється в культурах,
в законодавчім полі (звітах, актах),
в природи авторська також архітектура,
галактики підвішені над нами,
темний чаклун марить зміє-богами.
а ти що душе-інший
чи світліший..?
Види життя в недосконалих нішах –
всі поїдають інших щоби жити,
усім жорстокостям Земного виживання
можливе лиш єдине виправдання –
оці людські придумані світи,
бо попри авторів химерій і оман,
знайдуться і придумувачі істин
і певно буде в них толковий план
що прийме Всесвіт наче добрі вісті...
Бо і в Богів свої згасають сонця, –
то смерть знецінює недосконале все...
Що може людство дивлячись в віконця
на зорі, що воно для них несе –
Люди – творці, філософи поети –
будують сходи в неземні світи
розмріюють планети задоволень
де душевтілень –
всеможливі форми,
в гармоніях із Всесвітом в яких добро за норми…
Дивуюсь всім придуманим світам,
та вічних цінностей світи іще творити нам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357083
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Микола Істин