Муркочуть вікна сонно-сонно,
звучать фіранки і вініл,
поряд з тобою прісний Ніл
тісний, відвертий і солоний...
А місто дихає собі,
Дарма, що де не глянь – пилюка,
А ми ідемо молоді,
Тримаючись удвох за руки.
Достигли зорі та й летять
Обабіч синьої блакиті,
І в травах дзвінко шарудять,
Рясними росами сповиті.
Втікає світло з підвіконь
втікає у нічні пейзажі
в тепло твоїх сухих долонь,
в піски таких достиглих пляжів.
Не стримуй посмішки, тоді
вона моєї доторкнеться,
і в помаранчевій воді
до неба місяць підійметься.
Муркочуть вікна сонно-сонно,
звучать фіранки і вініл,
поряд з тобою прісний Ніл
тісний, відвертий і солоний...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357046
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Кузочка