Коли дні твої неначе почорніють
І пекуча в очах блисне сльоза,
Нехай безтурботні спогади, - душу зігріють,
Де сміх дзвенів, в безсонних ночах..
Де ти була богинею, чи навіть музою,
Легкою.. ніжною як весняний вітерець,
Згадай.. того що став тобі обузою..
Пошкодуй… що з вуст зірвалось «це кінець»
І нехай та остання сльоза капне для нього,
Ніби для пам’яті.. як відкритка на згадку,
Навіть земля немає тяжіння такого..
Ти життя його обернула в суцільну загадку.
19.07.2012р. м.Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357044
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: oleg lytvin