Сніг падає до ніг
Та через день весна
Стоїш на окружній
Ти цілу ніч одна
Пронизливий вітер
Пронизує серце
І знову і знов
Тобі доведеться
Гратись в любов
Ти цілуєш губи
Ти даруєш насолоду
Продаєш ти тіло
За дзвінку винагороду
Ти скажи мені
Скільки тобі літ
Ти ще молода
Та цей клятий світ…
Очі ще ясні
Але впала тінь
Краще йди у світ
Мрій і сновидінь
Чесно я скажу
Вона вам не сестра
Але уявіть
Якби таки була
Хіба тобі байдуже мій друже
Серце хіба не щемить
Вона як і кожна людина
Хотіла б насправді любить…
Місяця серп показав той шлях
Руку я твою тримаю у руках
Тепла вона, чутно б’ється пульс
І за тебе я кожен день молюсь…
Сонце сяє скрізь
Вже прийшла весна
Але все одно
Ти стоїш одна
На 8 березня я квіти принесу
Із шляху того я тебе все ж заберу
І хай хоч один день
І хай хоч одну ніч
Ти будеш як людина
А не бездушна річ.
(9 березня 2009)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356989
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: Lazer