Прийшла біда у місто на світанку,
Страшна, неждана, атомна біда.
Вона горіла, нищила, вбивала,
Радіаційний пил кидала, де могла.
З бідою впорались, пожежу загасили
Герої мужні, дяка вам.
За те що, ви життя не пожаліли,
За вашу працю ми вклоняємося вам.
Сумує Прип'ять, пусто в ньому,
Красиве місто. Але вже не те:
Садки зелені і тонкі алеї
Блищать, і сяє сонце золоте.
Гуляє вітер у пустих оселях,
Не чути гомону і сміху дітлахів.
Пустує місто, школи невеселі,
Ніхто не слухає пташиний спів.
Та пройде час, і Прип'ять заквітує,
Засяють очі у веселих дітлахів.
Життя щасливе завирує,
Все буде так, як це було колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356945
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: Антон Власенко :)