Живіть з байдужістю в своєму серці,
Бо Україна - змучена фігня
Навіщо напрягатись знову в герці:
Нехай загине серед того ж дня!
А хата має бути завжди скраю:
Так легше вижити в пожовклім сні
Можливо швидше серце перекроїм -
Бо хочеться померти у брехні.
А нащо паритись - все Бацька зробить
І вирішить чи дати нам життя
А чи забрати тихо. Йдіть до гробу -
Він буде без сумління, каяття.
Живіть з байдужістю в своєму серці,
Допоки ешелони не прийдуть!
Ми заслужили в муках тут померти,
Бо вороги тебе навкруг знайдуть!
11.08.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356655
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий