***

Торкнувся  важливого  сну  давній  знак,
Що  часом  з'являвся  бентежно.
Свідомість  вводив  завжди  в  переляк,
А  слово  любило...Любило  безмежно

Ловити  записані  подихом  речі,
Що  теплим  холодом  душу  гріли,
Немов  обіймали  руками  за  плечі,
А  може,  і  ні,  та  здавалось  любили.

Позначені  літери  в  рідному  листі,
Винятково  підписані  своєю  рукою
Усе  одно  залишились  прості,
Описані  своєрідно-невимовною  красою.

Вона  самотньо  стала  на  мості,
Вогнем  провела  по  конверті,  поки
Стальні  слова  горіли  у  листі,
Вона  розвіювала  над  водою  попіл..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356555
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2012
автор: Antoinette