З мільярдів, як пізнала ти, мене ніхто не знав

мій  погляд  у  твоїх  зіниць  не  знайшов  відблиск
відчутий  мною  як  колись  ти  не  подариш  сміх
я  вийшов  як  при  пострілі  патрон  виходить  з  гільзи
і  не  побачив  тебе  більш  окрім  як  в  снах  своїх

наш  спільний  гріх  як  шрам  таврований  ліворуч  в  серці  
де  коліки  під  ребрами  в  наших  серцях  як  сіль
я  твої  очі  не  віддам  за  путан  тисяч  знаєш
ти  та  котру  я  більш  не  бачу  поруч  досить  слів  

"з  мільярдів  як  пізнала  ти  мене  ніхто  не  знав"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2012
автор: RostSych