Воля

Cміється  місяць  злий  негідник
а  зорі  мов  би  ті  раби
і  правди  вічний  проповідник
звертатися  велів  на  ви

вода,  вогонь,  земля,  повітря
прекрасна  вічність,  далечінь
неначе  тут  вона,  десь  поряд
і  через  ширму  поколінь

до  нас  кричить,  і  з  нас  сміється
безмежна  біготня  і  справи
душа  лише  до  неба  вється
а  тілу  -  секс,  напої,  страви

призупинись,  поглянь  навколо
вдихни  повітря  на  всі  груди
присядь..  розсядься  ніжно  й  кволо
і  тихо  мов:  дивіться  люди,

я  вільний,  в  мене  ростуть  крила
життя  моє  мені  належить
вічна  душа  очі  відкрила!
а  люди  зло  і  черство  скажуть:

ти  хворий,  псих,  скажений,  дурень
покрутять  пальцем  біля  скроні
розвернуться  й  полинуть  в  будень
дивні  й  цікаві  ці  сторонні,

не  розуміють  де  важливе
матеріальність  і  ресурси
це  тільки  пух,  що  пропливе
це  бруд  що  змиє  рясна  злива
це  тільки  мить,  котра  мине!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356483
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2012
автор: Бо Негатив