Заповідь

Півдвадцятки  нагий,  півжиття  сліпий.
Звідки  починати?  Я  ж  іще  малий.
Стомлений  ні  з  чого,  руки  в  мозолях,
І  туманом  критий  мій  майбутній  шлях.

До  роботи  добрий,  до  людей  я  свій,
І  не  раз  трудився  в  ниві  польовій.
Обирай  що  хочеш:  залізяччя?  дрова?
-  Мамо,  а  знайду  я  місце  в  світі  слова?

-  Може,  знайдеш  сину,  як  помітять  дальші,
Та    запам'ятай:  в  людях  море  фальші.
Я  благословляю,  але  йди  обачно.
Заповідь:  лиш  чесно  в  світі  жити  смачно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356265
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2012
автор: Андрій Конопко