Вже скільки років промайнуло,
Але знову і знову в душі,
Ожива те далеке минуле
І замріяні очі твої.
Я не знаю, що знову з душею.
Чому в снах ти приходиш тоді
Як розстануся з тугой своєю
І зустріну любов у житті.
Відпусти ти мене я благаю.
Хочу жити, кохати, цвісти.
Як обірваний цвіт облітаю
І виною цьому тільки ти.
ХІ. 2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356127
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Віра Дутчак