Запитали в зайця Гриця:
«Ти чого всього боїшся?
Навіть, певно, коли спиш
Ти від страху ввесь тремтиш.
От, – говорить їжачок, –
Яблучний я п’ю сочок.
То для сили, а в комоді
Захисний колючий одяг.
То ж і в лісі жить не страшно –
Я голчастий роблюсь вчасно…»
Каже заєць: «Сік морквяний
П’ю і я. Та, знаєш, давня
Є прикмета у природи –
Ми зайці, авжеж, не горді
Народились зі страхами
Тож комусь і бути нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355997
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 08.08.2012
автор: Вакуленко-К. Володимир