Де ж ти, зимонько, поділась?
Може, в полі заблудилась
Чи дороги не знайшла,
Що до нас ти не не прийшла?..
Може, люба, ти проспала
І тому вчасно не встала?
Чи у горах загубилась,
Тому й досі не з’явилась?
Не паде на землю сніг,
Не стоїть на річках лід,
Не щипає мороз ніс,
Не одітий в іній ліс …
Ні із гірки покататись!
Ні з сніговиком погратись!
Ні фортецю збудувати!
Ні сніжками покидати!
Казки на шибках немає,
Заметіль нам не співає,
Не риплять стежки й доріжки,
По болоті ходять ніжки.
Відколи взяла ти звичку
В січні бачити травичку,
Мух, ведмедя, їжака,
Плазуна, крота, жука?..
Приходи, зимо, скоріше!
Із тобою - веселіше.
Принеси мороз і сніг,
Для дітей розваги й сміх!
Тільки прошу, не барись,
Лад наводити берись.
Щоб Різдвяний настрій всюди
Відчули природа й люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355967
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: палагняк