Черства скоринка хліба -
земля так виглядає,
Навколо наче пічка,
І сонце спопеляє…
Щодня спекотне небо
Шкварчить, немов пательня,
Схилили гілля верби -
Жара цей рік пекельна!
На вулицях, як сонні,
Так схожі на верблюдів,
Крокують на осонні,
Немов сновиди – люди…
Лиш ніч, як подарунок,
Коли спадає спека,
Найкращий порятунок -
Вода холодна з глека…
Молюся і питаю
Блакитну неба просинь:
"За що ти нас караєш?"
Я так чекаю ОСІНЬ!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355964
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО