Дзвінок здається і звичайний,
Та все ж змінив моє життя.
Ти був не перший,певно не останній,
Та все ж пришвидшилось серцебиття.
І кожної секунди я чекаю,
Біля себе щоразу тримаю,
І дивлюся на телефон,
Щоб змінив він ураз свій фон.
І прочитала на дисплеї ім'я
Від якого очі горять,
І почула твій баритон,
Це реальність, а може сон?
Та вщіпнути себе я боюсь,
Бо візьму ненароком проснусь.
І від тебе залишиться слід,
І лише моїх мрій політ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355906
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2012
автор: Катерина Пташка