У міражах сплелися долі,
а синій птах крилом сяйнув.
О тихі вірші, думи кволі!
Вас навіть розум мій забув.
І космодроми, і ракети,
тисячоліття проплило.
А в нас трамвай і турнікети
містам показують крило.
Зчорніле пір'я... Білий вечір.
Літають морем кораблі.
Звичайні крила ці, до речі,
Тим, що належать ще мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355857
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.08.2012
автор: Likera