О, як я хочу, радосте, любові,
Твоїм крилом провірити себе…
Щоби кохання запалало знову,
Де смерч шалений душі понесе.
Роки проходять, їм не має ліку,
Та завжди у мені душа бринить.
Я відганяю темного шуліку,
Бо ще кохання хочу оживить.
Щоби у парі, як колись, щасливі…
Летіли до ранкової зорі,
Щоб душі не були такі вразливі
І цілу ніч співали солов’ї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355798
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2012
автор: Віталій Назарук