Безмежним є цей білий світ,
безмежний лік вселенських літ,
є правда неосяжною і віра.
Нема границі для бажань,
але існує десь межа,
що ділить світ на чорне і на біле.
Межа мовчання й сподівань,
межа терпіння і благань,
без термінів чеканню затяжному.
Межа веселощам й біді,
межа шляху, межа воді -
межа, яку не перейти нікому.
Безмежжя світла в світі цім
любов всеціла на землі,
і співчуття, і пам"ять необмежні.
Ховають межі небеса,
не знає меж земна краса
і межувати щастя неналежно.
Немає меж добра почин,
безмежний літа швидкоплин,
приходи весни меж не відчувають.
Щоб не долати меж в житті -
не наближайсь до них в путі,
йди і черпай безмежжя це безкрає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355717
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.08.2012
автор: Борода