Я егоїстка. Таких світ не бачив.
Хочеш позмагатись? Витягай свої карти.
Я чекаю, твій хід перший.
Ризикнеш, чи вийдеш з гри першим?
Я егоїстка. І я борюсь з цим.
Хоч і не знаю де, коли і як, але молюся.
А ти що відчуваєш коли троллити починаєш?
Свою перемогу. Ти думаєш, що щось знаєш?
В цих рядках багато "Я". І це не заважає мені боятись.
Ці рядки - може й брехня, звідки мені знати?
Якщо ти знаєш як его позбутись - не мовчи, скажи, я не забуду.
Дай мені свій e-mail. Може ми дізнаємось що таке дружба?
Я не хочу брехати, та не можу змовчати.
За вікном гроза - ніби мої почуття хоче сховати.
А я ламаюсь, не знаю що сказати,
Я не знаю як життя по шматкам не розібрати.
Залишити слід після себе - це не ціль, це ілюзія,
Якої тебе навчили, ще у школі. Яка конфузія...
І хіба я можу знати де знайти їжу музі,
Якщо наша муза - егоїзму бридка фантазія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355605
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2012
автор: Kate