Моя бабуся живе в селі
Стара хатинка, майже в лісі
Корівка Квіта пасеться у дворі
І ластівка гніздечко звила в стрісі.
Я кожне літо рвусь сюди
Спішу провідати стареньку
Боюсь спізнитись назавжди
Боюся втратити рідненьку.
І ось і зараз приїхала в село
Стоїть осиротіла хата
Бур’яном подвір’я поросло
Не йде бабуся зустрічати.
Аж ось майнув образ у вікні
Бабуся вийшла на поріг
Закрила очі – як у сні
Вернулася з далеких я доріг.
Відкрила очі – нема нікого
«Вернись бабусю, прошу, благаю!
Не залишай мене самотню
Одну-однісіньку у цілім краї».
Дозволь тобі допомогти
Гусей загнати, посіяти морковку
Гостинців з міста привезти
Попасти і здоїть коровку.
Під вечір стіл накрити
Схиливши голову від суму й каяття
І дать тобі хвилинку відпочити
Від тяжкої роботи і життя.
Встріпнеться серце, заболить душа
Згадається твій ніжний погляд
Той час вже не повернеться назад
Навіки поламавши мій світогляд…
Яна Жданова,12 років
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355467
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2012
автор: Яна Жданова