Куди дороги завернули?
Куди стежки тепер ідуть?
Даремно праця промайнула!
Даремно цей проходивсь путь!
Чом потерть ви зробили з мови?
Чом ви змішали її з брудом?
Скабрезно вгнали її в стому
Й такою рознесли повсюди.
З кристалу робите шмат глини,
Із милозвучності – гугнявість.
Раніше люди говорили.
Тепер - не мова це, а млявість!
Та ж годі вам її млоїти,
Човптися з попелом, рвать ціле!́
Не ставте хрест! Не слід мертвити!
Й у чорне переводить біле!
Новітній день – грядущі зміни.
Новітній час – прийдешній злам.
У переломі задимілім
Не дайте зникнути словам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355359
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 05.08.2012
автор: Куценко Альона