Ти ввірвався у долю мою ніжним дотиком вітру,
Скаламутивши затишок обнятої сумом душі,
Приласкав, пробудив мене з сну і розбурхав надію,
Що не все ще утрачено й щастя існує в житті.
Та закінчилось все надто швидко, банально, жорстоко -
Ти, як шквал, розігнався й зненацька понісся у даль,
Розкидавши навколо самотність й осколки кохання,
Залишивши по собі руїни, зневіру та жаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355321
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2012
автор: палагняк