Не можу і дня я без тебе, кохана,
Поміть, як ми бачимось часто.
Без тебе ятриться у просторі рана,
І час гострим лезом ріже зап'ясток.
І кров каламутна - розбурхані води,
Порогами вен нестримно несеться,
В душевній пітьмі лиш гвинтові сходи,
Стукіт серця глибокий луною озветься.
Нестерпні химери все бродять у мізках
Доводячи серце до лютого сказу,
Нерви натягнуті ввірвані різко,
Біль той нестерпний не вщухне одразу.
Та варто лиш знову побачитись, доле,
Одразу розвіються темнії хмари,
В душі знову літо, і чистеє поле.
І вже не турбують химерні почвари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2012
автор: Jim Drake