Непотрібна- не та яку просиш,
Алкогольна-не та,що хотів,
але запах її волосся,
заставляє забути гнів.
Не вона є героєм п*єси,
тої п*єси в яку б зіграв,
й через шелест жовтої преси,
ти б ніколи її не віддав!
Особивий вид героїну,
незначне замикання частот-
є для тебе вона як мрія,
нерозгаданих світу думок.
І не має у ній нічого,
і здається вона проста,
але дотик відчаю твого-
відкриває саме вона.
Це не так,щоб ілюзія думки-
це реальна істрорія дня,
навіть подих жувальної гумки
затамує омани вбрання.
Але справжнє питання в тому:
"Чи кохає вона тебе?"
бо без віри в житті людському-
сенс кохання безвільно вмре.
Але як же можна кохати,
без потрібних людині слів,
з тим мовчанням можна забрати-
все оте,що було твоїм!
Зрозуміти її потрібно,
бо вона є для тебе одна,
не мовчати й вдихати гнівно,
а казати важливі слова!
Нестраждаючи вмій кохати,
не старайся її змінить,
й не рубай завчасно канати,
бо життя наче попіл згорить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355190
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Марічка Берізко