Незвично без Вас
Та якось намагаюся жити
Спинити себе
Та навіщо
Коли ти одна
І зима не зима
Якщо знаєш
Що літа не буде
І якщо заблукаєш
У собі із болем сама
Всюди люди
Питають
Не знають
Що в мене не Ви
І сама я мабуть
Цього знати ніколи не схочу
Я примхлива
Тому десь напевно захочу
Щоби Ви надійшли
Як надходить нетлінна пора
Жовтокоса
Багряна
Осіння
Тільки так
Під уявним гарячим промінням
Час уявно лоскоче
Щасливі моменти життя
Я слідкую за цим
Видається
Що з розуму сходжу
Наче Ви це не Ви
Наче я це мабуть і не я
Дуже хочу до Вас
Та примхливість тримає за плечі
І тепер це не плечі
А крила народних птахів
Я лелекою стану
Як Ви відійдете у вирій
І покличете в світ
Де за літом надходить зима
Я чекатиму Вас
Бо без Вас мого світу не буде
Кажуть люди
Хай кажуть
Та Ви не зважайте на це
Час усе пронесе
Як вода
Що стікає із гір
Я ж сполоханий звір
Ну а Ви моя втіха і суть
Так незвично без Вас
І мабуть що
Без Вас я ніколи
Не зможу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355168
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Ольга Калиновська