Чи ми не розуміємо життя,
Що перший крок буває і останній?
Чи просто в нас немає каяття,
Бо світять по житті нам зорі ранні?
Але ж є сонце, що в житті сія...
Є зорі, де злітають наші душі,
Є звернення у нас: «Зоря, моя!»,
Для мене ти і нині не байдужа.
Життя летить, біжить у суєту,
Хіба від цього стане краще жити,
Ось серце, ти, і я тебе люблю
І словом цим я маю дорожити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355157
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Віталій Назарук