Якщо будеш інша, ніж бачу на разі
Викликати те саме, що було колись,
Зізнаюсь, не буду я битись в екстазі,
Та не буду й кричати тобі «Покорись!»
І я піду далі шукати єдину,
Хоч яка не красуня, але зачіпа.
На це я затрачу і рік і годину.
Я готовий прив’язаним буть до стовпа.
Але скажу таке наостанок: як щира
І живеш не чиїмось, а власним життям,
Тоді ми все ж спробуємо радощі вира
І пірнемо у щастя з таким почуттям
Як наче ніяк, і ніхто, і ніколи
Нам серця не краяв гострющим ножем.
Разом ми пройдемо гіркі ті подоли,
Де з кимось пройшовши, ревіли дощем.
Присвячено Л.Я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355107
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Андрій Конопко