«Тебе нема, але я все з тобою!»
Від’їхала за небокрай, що золотом пече
І обпікає серце, спрагле від любови,
Таке нещасне, колоте мечем.
«Тебе нема, але я все з тобою!»
Думки колишуть мої туманні сни,
Багрянотонним голосом лунає колискова
Із твóїх уст пречистої краси.
«Тебе нема, але я все з тобою!»
І де-не-де вже чутно голос твій.
І сі тонкі шнурочки — твóї брови:
Перламутрові.
«Тебе нема, але я все з тобою!»
О Боже, прошу, дай мені у вись
Злетіти соколом моторним понад поле
З тобою, щоб на місяці зустріть
Блакить.
«Тебе нема, але я все з тобою!»
І пам’ятай: завжди буду у тім
Ключі у небі, що бачиш над собою
У дощ, у град і у твердющий грім.
«Тебе нема, але я все з тобою!»
Се почуття одвічного спокою:
Любов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355031
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Сергій Ожібко