То ж ти просто приречена...
Ці сліди на піску -
Незакінчені речення,
Півнадії в кутку
До краєчку, де попелом
День виводить "прощай"
І "прости"... За галопами -
Згіркла кава чи чай.
Цукор - грудкою розпачу.
Не забути, мабу́ть...
Ще й ся пам’ять - до не́схочу!
Мука ся, каламуть,
Пеленає, закутує...
Відпусти, відпусти!
Голосніє покутою -
Ні, не він! Тільки ти,
Як голубка приречена,
Над амвоном святим.
Незакінчені речення -
Тільки тінь, тільки дим...
(3.08.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354963
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Леся Геник