Посміхнулось сонце в моїх світлих мріях,
Птахи прилетіли із далеких днів,
Загорівся вогник в жаринках-надіях,
Ти прийшов з казкових і дитячих снів.
І нехай планети ходять по орбітах,
І зірки кидають промінь до Землі,
Буду я іти по весняних квітах,
Ноги полоскати в ранішній росі.
Промінь сонця знає де його домівка,
Але загубився він в моїх очах,
І злетіла в небо пташка-перепілка,
Покинувши темінь, де блукає страх.
Промінь знов стрибає на моє обличчя,
Пестить мені лоба, липне до щоки,
В серці щось щебече – дивно і незвично,
І хвилини мчатися – линуть у роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354912
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Віра Дутчак