Знову завесніла вишня біля хати,
Ой, яка вродлива цьогоріч весна!
Та біліша вишні, гірко розказати,
Та біліша вишні матінка була...
Гостював у неньки в сонячну неділю,
Ніжно притулявся до вишневих віт -
ЗасипАла вишня мене щастям білим -
Так на мене мама свій згубила цвіт!..
Чом же, люба ненько, рідна моя мамо,
Чом же твої рОки, розкажи мені:
Все у вирій линуть, все летять птахами,
Й журно так курличуть навіть навесні...
Час уже в дорогу, з мамою прощатись,-
Обійняв я серцем в сивині чоло...
Ну а сам дитина: як же дочекатись
Другої неділі, щоб вертать в село...
1998
Олег Стаднік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354634
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2012
автор: Максим Калина