Та не таке воно й дурне…

Маленький  хлопчик  біля  екрану
Запитує  і  бабцю,  й  маму:
"Чому  дорослі  депутати
Ще  не  навчилися  читати?
Я  чув,  що  тричі  Закон  читають...
Чи  ще  абетки  вони  не  знають?
Мабуть  у  школі  пагано  вчилися:
Прогулювали  та  лінилися..."

Ой,  лишенько!  Не  знає  мати,
Що  сину  мудрому  казати:
"Вже  скоро  будемо  ми  вибирати
Тих,  що  навчилися  читати!"

А  бабця  хреститься,  сльозу  ковтає,
Та  до  ікони  промовляє:
"Господи,  помилуй,  розуму  всім  дай!
Вибрать  депутатів  нам  допомагай!
Добре  щоб  писали,  та  добре  читали,
Та  про  Україну  -  Рідну  Неньку  дбали.
Щоб  Абетку  Божу  з  Любовію  вивчали,
Мудрими  й  духовними  всі  вони  ставали..."

Стала  жінка  серед  хати:
"Ось  -  синок,  а  ось  і  мати.
Кажуть  люди:  Що  мале,  що  старе...
Та  не  таке  воно  й  дурне..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354438
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.08.2012
автор: Валентина Володина