Ніч.
Пухнастомлисті густі хмари,
Що котяться назустріч,
Моєму серцю, сп’янілому від чар,
Немов розжареная піч.
Пече!
Тече й бринить колючою струною.
Воно понівечене
Від тої гострої любові,
Як меч,
Що ріже, ріже й ріже долю!
А ти забула колір вій,
Якими дарував тобі я волю
В моїй уяві золотій.
Здійняла крила кволі
І полетіла у блакитний рій,
А я лишився сам за тим столом
Утрачених надій.
Сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354314
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.07.2012
автор: Сергій Ожібко