я за черговою чашкою кави
знову згадую той липневий день
і те, як ти не терпиш слави,
а ще запах давно переспілих вишень
і надкоштовний сервіз часів династії дзень.
як подих вітру затих,
лукавий,
чи то подих твоїх п'янких
винних близьких
вуст
знову затих,
смакуючи запах японських вишень,
а ще турецької кави,
що спокушала з тонких
позолочених філіжанок дзень.
я знов намотаю на вус
твій погляд глибоких очей,
всю темінь недоспаних ночей,
що відбиваються в них,
навіки сумних
від сліз,
що дощем затопили сотні печей,
сотні гарячих людських ночей,
зупинили потоки валіз
у світі слів скрізь
крізь
синеву твоїх очей.
́́́́́́́́́́́́́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354313
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.07.2012
автор: Aelita Bostock