Не знають зорі, що сталося з думками
Я йшла по мріях, а ти ламав словами
Ми разом –розпач, який не буде сяйвом
Я прийду з сонцем, та буде день цей зайвим.
Коли про тебе мені птахи співають,
А ти у натовпі мій погляд відкидаєш
В нудній душі всі стіни опадають
Співай, кричи , ці весни тебе знають
Пристрасті спомин я загортаю в роси
Твій ніжний дотик я відчуваю досі
Тепер ці мрії нагадують каміння
І ти в руїнах тих до мене посміхаєшся…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354235
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2012
автор: Sandrovskaya