Замучили коня, заїздили без міри.
Зносилися копита, де тільки не були…
Тягнув увесь вантаж, доїхав аж до прірви,
Немає більше сили – бо коні не воли.
То спека, то дощі на порвану попону,
Хльосткий батіг по шкірі, щоб цупив краще він.
Гектари для сохи для воза краму тони,
Допоки були сили - то й був потрібний кінь…
30.07.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354059
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Олексій Тичко