Я навіть плакати не буду,
Я постараюсь, я тримаюсь.
Я потихеньку все забуду,
Я падаю і піднімаюсь.
Ти скуриш восьму сигарету,
Пошлеш усе і всіх подалі,
Заснеш хмільний і канеш в Лету,
І будь що буде з нами далі.
Не знаю навіть, що є гірше -
Обман чи марні сподівання?..
Твоя пекуча правда ріже,
Набридло жити вже в омані.
І як мені назвати того,
Хто не дотримується слова?
Хто покидає в важку пору,
Хто вибива з-під ніг опору?..
Мені тебе не вистачало,
Коли ти був зі мною поряд.
Тепер купайсь в своїй свободі,
Коли між нами злості гори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354049
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Vertigo