Навкруг гармидер, гроші, секс…
Самець приборкує самицю.
І, може, так: самця самиця
З’їдає, як делікатес.
О, вищий світ! Який ти ниций!
Де честь? Де совість?.. Мертві – сплять!..
Богинь немає!.. Там самиці,
Де в чергу «козлики» стоять.
Розквітли воля і розпуста.
Якого ждати ще кінця?
Зріднились тиснява і пустош
В душі природного вінця.
Він більш надії не леліє,
Не покладається – «Бог дасть!..»
Майбутнє світле не зоріє –
Одна приреченість у масть.
Finite la… Homo… «Titanic…»
Навкруг гармидер, гроші, секс…
Finite la… - «по шарабану!..»
На «via Delarosa» Хрест?
Навкруг гармидер, гроші, секс…
Самець приборкує самицю.
Нехай і так: самця самиця
З’їдає, як делікатес…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354020
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Михайло Нізовцов