Дощем розмило твої сльози,
Та ти цього не відчуваєш,
Бо хоч від нього ти пішла,
Та все ж сильніш його кохаєш.
Він не достойний твоїх сліз,
Тобі потрібно схаменутись,
Цей дощ залиє хай дорогу,
Щоб більш до нього не вернутись.
Для нього ти чарівна лялька,
Яку він ніби оживив,
Та ти в житті лиш епізод,
Який він так і не любив.
Ти така щира і красива,
І твоя молодість палає,
Тихенько час розставить крапки,
І знову серце покохає...
А він отримає своє,
Ніщо в цім світі не минеться,
Скільки ляльок він розміняв,
Що у сльозах їх захлинеться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353937
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Джон Міцний