Сон у постіль давно до внучат залетів,
Спить, напевно, у лузі калина.
Із далеких широт інтернетних світів
Зачекалась поета дружина.
Не поможе ні м`ята, ні раунатин,
Ні приваби реальних вакханок,
Бо завис на тенетах міцних павутин
Віртуальних надійних коханок.
Посилає у простір вірші навмання,
Обминаючи зважено пресу.
Не одна з жіночок чергове послання
На свою лиш сприймає адресу.
Хай ще довго співа поетична душа,
Як вночі соловей у долині.
Шлю в дарунок тобі привітання-вірша
І... моє шанування дружині!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353902
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.07.2012
автор: Галина_Литовченко