Ахматова відпочиває...в мене на колінах
сутінки зіп"ялись вже на горизонті
злякано ховається темрява в долині
вітер заглядає під вечірній "зонтик".
В"язи дерев"яні сплелися в картину -
згадую будову пам"ятників сивих
ніжно і знайомо наче об перину
словом ріжу тишу буднів чорно-білих.
Знічено невинно хилюсь до дороги
килим широченний зеленого моря
впився в руки тіло біло-білі ноги
а з очей засиніх диха свіжа хвоя...
Десь цвірінькне пташка над моїм волоссям
фіалки заквітнуть стрічками в зап"ястях
і душа полине в безвість над колоссям
щоб згадати знову що це таке, щастя.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353775
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.07.2012
автор: тепла осінь