де сім доріг,
де п'ять озер,
де вітер стих,
де дощ завмер,
де день, як мить,
де ніч як вік,
давно згубивши
часу лік,
в холоднім мороці
століть
там дім стоїть,
там дім стоїть...
старий донжон -
камінна твердь,
у домі тому
в вікнах смерть,
у домі тому дух
могил,
там виє комин
що є сил,
там сходи вибиті
дощем,
там стіни сковані
плющем....
там дивний сад-
господній суд,
там верби греблю
стережуть,
у тім саду
в дзеркаллі вод
розквітла квітка
Розенрот.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353694
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2012
автор: Володимир Минькач