За три дні до народження.
Годинник показував 7.10 ранку,коли Будекрамт розплющив очі,щоби взнати котра година,і зразу ж вимкнув його,щоб велика стрілка годинника не ввімкнула екран відеозвуку для його підйому.Хоча він,як і 9 мільярдів інших жителів Горстуки,розумів.що і екран відеозвуку і годинник - це тільки картини потрібної уяви,продуковані та передані Великою Мгетою у його нейрони мозку.
- Жоден із нас не робить нічого для одержання чого б то не було,а необхідно тільки сприймати передане і бажати того,що потрібно кожному,"- спокійно,крізь дрімоту,знаючи,що це не його і думка,відчув у собі порух
Будекрамт.
Вставши з ліжка із водяним матрацем,котре нагадувало собою велику морську раковину,він відчув себе голодним,але добре відпочившим.Вмившись водою із того ж таки матрцу,до котрого було приєднано спеціальний, завуальований під стіни,"сектор чистоти",Будекрамт сів за стіл,котрий з"явився одразу ж після думки про їжу,ї заходився снідати з великим апетитом всім,що тільки було на столі.Він,як і інші 9 мільярдів,жив приспівуючи та не голодуючи,однак одне,стале відчуття,інколи засмучувало.
У всіх напоїв,навіть вишуканих марок вин,були кисло-солодкий смак та в"язкість,що нагадувало собою
патоку,хоча,що це таке -"патока"- Будекрамт,як і його сусід,Будесилт,з котрим неодноразово спілкувався,не знав.
Вкотре виконавши звичний ранковий ритуал,Будекрамт,
одівшись у зпродукований тією ж Мгетою,шикарний гарнітур із широкими лацканами,викладеними в обидва боки на сантиметрів 8-9,та сорочку в тон його,вибрав із кількасот
краваток одну,схожу на бант,та надів її.Подивившись у щойно вигулькнуте дзеркало і залишившись задоволеним своїм зовнішнім виглядом,він одімкнув двері та вийшов надвір.
Двері сьогодні,як і всі останні сім місяців,одразу ж зникли за спиною,сповіщаючи цим про щомиттєвий нагляд Мгети,та залишили Будекрамта серед порожнечі оточуючого світу,де кожен куточок простору був наповнений власною фантазією кожного із горстуківців,із котрої Мгета продукувала,у відповідь,явища та предмети.Одночасно із ним вийшов прогулятись і Будесилт,котрий також надів гарнітур тілесного кольору,але без банта,і збирався іти на роботу.
Обмінявшись поглядами,вони посміхнулись одне одному,
розуміючи(завдяки посередництву Мгети) неможливість привітання за руку,та рушили назустріч,кожен своїм,щоденним клопотам та подіям.
Відмірявши невелику відстань,Будекрамт опинивс перед іншими дверима,котрі виникли із-під свідомості та відкрили йому вхід на роботу,де його чекало те ж саме,звикле до нудоти за 210 днів,оточення меблів,стін та перестінків.За весь час,котрий Будекрамт віддавав роботі,
Мгета жодного разу незпродукувала для нього думки про її
доцільність та наслідки.І тут він вже породжував реальні сумніви,котрі в майбутньому будуть притаманні і усім 9 мільярдам горстукчанам,про те,чому за 9 чи 12 обходів навкруги кабінету та за 3 удари по лівій стінці та 5 ударів по різних його перестінках,вони отримували повне забезпечення у всьому необхідному для життя на цій Планеті?
Реально оцінюючи та об"єктивно визнаючи,що подібну роботу не завжди знайдеш і не кожному дається,Будекрамт справедливо вирішив мовчати,як і кожен із них,і спокійно та ретельно виконував свої обов"язки,вкладаючи у них усю свою активну свідомість.Здобувши в процесі роботи досвід,
він останніми днями так гатив по стінах кабінету,що інколи приходила думка і про можливість звільнення,але покращення харчування та щоденне розширення раціону свідчило про позитивну оцінку Мгетою його зусиль.Так що
Будекрамт,вдивляючись з оптимізмом у майбутнє,дякував
Мгеті за її опіку та щиро радів життю.
Як і жителі кожної із планет,діти Горстуки,відчуваючи турботу за своє життя,відплачували тим же самим своїй домівці.Всі відходи своєї життєдіяльності вони зразу ж знищували(через посередництво Мгети),викидаючи їх в безмежний зовнішній простір Горстуки.
Тож і Будекрамт,повернувшись з роботи,очистив свою домівку та себе від усього зайвогочерез спеціальні канали,котрі відкривала для всіх Мгета,і взявся за приготування до сну.Він старанно поправив своє кругле зручне ліжко та,подумавши про їжу,одразу ж побачив стіл з вечерею і,подумки,побажавши Будесилту:"Смачного!-",взявся за неї.
Мгета і тут дбала про самопочуття кожного горстуківця і тому на вечерю зпродукувала небагато,але смачну,красиву та поживну їжу.Тут були і ікра,і овочеві салати,і фрукти з овочами.Відколи себе пам"тав Будекрамт так було завжди і він,сприймаючи думки Мгети розумів,що його життя та здоров"я найдорожчі для неї.
Тож вкладаючись спати,і з величезним задоволенням згадуючи минулий робочий день,БУДЕКРАсиваМаТи,як і БУДЕСИЛьнийТато,знову сприйняли останню,на сьогодні,думку
МатеринськоїГЕТерогенеруючоїАури,що сьогоднішній день був
третім днем до народження ,і це було єдиним незрозумілим
їм словом,як і попередні повторення його:"...чотири дні до народження","...п"ять днів до народження","...шість днів до нароження" і т.д.,що чулися всім жителям планети
ГОтовіРодитисяСТУКають!
Микола Джумак.
тел.380968937764.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353681
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2012
автор: Nikджу