Шукаючи маленького віконця
У світі дива - прагнення до лету,
Косичить Небо променями сонця
Привітне серце щирого поета.
Бере його на руки, як дитину,
Щоб показати творення бездоння,
Незгасну іскру вічності - первинну
Свічу од Бога з Раю підвіконня.
І тулить до душі незриме слово,
Та вірне висі - справжністю крилате!
Зирнувши в очі вірою-любов"ю
Зове поета Небо політати...
(28.07.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353650
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2012
автор: Леся Геник