Вдавати
що турбує те, що не цікавить.
Сумувати
за тим, чого ніколи не було.
Сподіватися
розуміючи що марно.
Думати
знаючи що ніхто не спитає.
Будувати життя
як всі
бо так простіше
бо всім байдуже
ким ти є.
Стань вдаваною примарою,
що невдало почувається
серед балачок про щастя,
аби здійснити план суспільної утопії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353599
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 28.07.2012
автор: Lucre