Над чим задумавсь, сивий ветеран?
Що згадуєш? Поразки?Перемоги?
Затишшя дні, а чи курні дороги?
Чи може біль тамуєш давніх ран?
Чому ж ти зажурився, ветеран?
Що знову в пам’яті своїй тривожиш ?
Минулого забути ти не можеш-
Війни події в сни приходять знов?
І знову ллються піт солдатський й кров,
І падають в атаках побратими…
Ти пам’ятаєш всіх, хто там загинув,
Хто вже ніколи не прийде назад.
То, може, ти тамуєш біль утрат?
Про що ж ти думаєш, старий солдат?
Про синє небо чи страшні ракети?
Про мир і спокій нашої планети ?..
Про дим і попіл спалених осель
Чи про страхіття ядерних пустель?
Про муки й жах ворожих таборів,
Про сльози горем вбитих матерів?
Про що ж ти мрієш, сивий ветеран?
Щоб в світі не було “воєнних” ран
Щоб лиш від щастя виступали сльози
І зникли б назавжди війни страшні, загрози!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353481
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.07.2012
автор: палагняк