Коли одного дня,
Прокинешся ти вранці,
Побачиш промінь сонця,
Що ховається в імлі.
Твоє життя нестерпне,
Хоча ти вдома і в теплі…
Тобі б забрати її серце,
Що замерзає у пітьмі.
Цей ранок зовсім інший.
Все місто в темноті.
І ти один щасливий,
Хоч не здається так тобі.
А я б тобі віддала
Все те, що у мене є.
За це, винагороди б не чекала,
Бо твоє життя і так моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353374
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.07.2012
автор: Вероніка Стрельченко