Ти в душу приносиш тривогу

Ти  в  душу  приносиш  тривогу.
Ти  рану  ятриш  у  душі.
Тебе,  і  чужого,  і  мого,
Завждú  повертаю  у  сні.

Ти  біль  в  мóє  серце  приносиш.
Приходиш  –  і  йдеш  назавждú.
Клянеш  –  і  пробачення  просиш,
Благаєш:  «Кохана,  не  йди!»

Ти  мрію  увись  не  пускаєш,
Єдину  відраду  мою.
Жорстокий,  бо  знаєш  ти,  знаєш,
Що  вірю,  надіюсь  й  люблюˊ.

Ти  щось  в  мому  серці  ламаєш.
Струну  якусь  рвеш  у  душі.
Й  в  коханні  мене  запевняєш,
Даруючи  мрію  мені.

Даруєш  –  і  сам  забираєш,
І  топчеш  її,  мов  квітки,
І  сам  мої  сльози  втираєш,
Й  цілуєш  мене,  як  завжди…

Ти  в  душу  приносиш  тривогу.
Ти  рану  ятриш  у  душі.
Тебе,  і  чужого,  і  мого,
Завждú  повертаю  у  сні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2012
автор: Тетяна Мерега